Історія проєкту
Велика площа — не завжди про зручне планування
На перший погляд може здаватися, що 222 м² — це достатньо, аби легко реалізувати будь-які побажання.
Але в цьому проєкті складність була зовсім не в площі, а в самій архітектурі будинку.
Клієнти звернулися з запитом облаштувати просторий сімейний дім, який дістався їм від батьків. Будинок мав незручне планування: радіальні стіни, радіальні вікна та багато зон, де стандартні рішення просто не працювали.
У таких просторах часто виникає відчуття, що квадратні метри є, а використовувати їх повноцінно — складно. Меблі погано стають до стін, кімнати виглядають непропорційно, а планування ніби постійно диктує обмеження.
Радіальні форми
Замість того щоб боротися з цією особливістю, ми вирішили зробити її головною ідеєю інтер’єру.
Радіальні стіни та вікна не маскували, а навпаки — підтримали їх у формах меблів і деталей: у просторі з’явилися плавні лінії, заокруглений диван, м’яка геометрія сходів і каміна. Те, що могло здаватися проблемою, стало характером усього будинку.
Перший поверх
Простір, який працює на життя сім’ї
На першому поверсі було важливо організувати велику кухню-вітальню та дві гостьові кімнати.
Одну з них спроєктували як повноцінну гостьову спальню, а другу — як гнучкий простір, який зараз може використовуватися для однієї людини, а в майбутньому — стати ще однією дитячою кімнатою.
Тобто планування одразу продумували не лише під сьогоднішні потреби, а й із запасом на майбутнє.
Другий поверх
На другому поверсі розташували дитячу кімнату, простору master bedroom із гардеробом і виходом на терасу.
Окремо переглянули логіку приміщень і одну кімнату площею 12 м² повністю переосмислили: замість ще однієї звичайної кімнати тут облаштували великий санвузол.
Це рішення було не випадковим — саме поруч проходили потрібні комунікації, тому простір вдалося використати максимально раціонально. У результаті в санвузлі розмістили все необхідне: два умивальники, душову, ванну та унітаз.
Камін
Коли особливість будинку стає його перевагою
Найбільша складність цього проєкту полягала саме в тому, щоб не просто «вписати» меблі в нестандартний простір, а зробити так, щоб будинок відчувався цілісним, логічним і комфортним для щоденного життя.
Іноді хороше рішення — це не спроба приховати недоліки архітектури, а вміння побачити в них потенціал.
